Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра обліку і аудиту КУРСОВА РОБОТА з курсу «Статистика» на тему: «Статистика сільського господарства Рівненської області»  Зміст Вступ …………………………………………………...…………………… 3 Теоретична частина ……………………….………..……………………… 4 Поняття продукції сільського господарства, завдання і соціально-економічне значення її статистичного вивчення……….…...…...……..4 Показники обсягу і складу продукції рослинництва і тваринництва в натуральномувиразі, методи їх обчислення……………………………..6 Показники валової, кінцевої і товарної продукції сільського господарства. Товарність продукції, методи її обчислення..…..……...8 Статистичне вивчення динаміки виробництва продукції сільського господарства. ……………………………………………………………. 9 Кореляційне дослідження ………………………………………….……11 Практична частина …………………………………………….……......... 15 Завдання 1 …………..………………………………………..…………..15 Завдання 2 ………………………………………………………………..19 Завдання 3 ………………………………………………………………. 27 Завдання 4 ………………………………………………………………. 35 Висновки ……………………………………………………………...…... 40 Список використаної літератури ……………………………………… 41 Вступ Статистика як суспільна наука вивчає стан і розвиток людського суспільства, включаючи матеріальні умови його життя, тобто суспільне виробництво. Але суспільство і суспільне виробництво є об'єктом вивчення багатьох наук: історичного матеріалізму, політичної економії, економічної географії, суспільствознавства, права, економіки галузей народного господарства і інш. Всі ці дисципліни, незважаючи на тісний зв'язок між собою, не повторюють одна одну, а мають свій зміст і свої методи. Що ж представляє собою специфічний предмет статистики? Предметом статистики як суспільної науки є особливі об'єктивні ознаки стану і розвитку суспільства і матеріальних умов його життя. Такі ознаки одержали назву об'єктивних статистичних показників. На відміну від звичайних ознак, які означають лише якісну подібність чи відмінність, статистичні показники, що дають міру масовим явищам, представляють собою ознаки більш складного складу. Об'єктивні статистичні показники як особливі об'єктивні ознаки характеризуються такими якостями. По-перше, це ознаки, які представляють собою єдність якісних і кількісних сторін явищ, тобто ознаки, що мають певний зміст і відповідну цьому змісту величину (міра явищ). По-друге, це загальні ознаки, тобто ознаки, які відносяться не до одиничного факту чи випадку, а охоплюють всю сукупність фактів або одиниць спостереження цього роду, цієї якості. Пізнання таких ознак неможливе без статистичного зведення, яке забезпечує перехід від індивідуальних характеристик одиниць сукупності до узагальнених характеристик сукупності; це дало основу статистикам називати їх зведеними ознаками. Статистичний показник як загальна ознака завжди передбачає визначену кількість сукупності (в абсолютному показнику кількість – складова частина величини; в середній величині кількість передбачається як один із членів відношення, результатом якого є сама середня); він також містить в згорнутому виді визначену варіацію охоплених (узагальнених) ним індивідуальних величин. Ця варіація отримує міру в вигляді особливого показника. По-третє, це ознаки реального суспільства в той чи інший період або момент його розвитку, тобто ознаки історично конкретні. По-четверте, це ознаки, істотні для характеристик стану і розвитку суспільства, ознаки, які виявляють закономірність його розвитку. Кожний, навіть самий простий, статистичний показник як об'єктивна ознака того чи іншого явища життя суспільства. Об'єктивні статистичні показники тих або інших явищ не можна представити як те, що знаходиться поза цими явищами, бо вони – об'єктивні сторони цих явищ. Разом з тим, кожний статистичний показник як об'єктивний статистичний факт, об'єктивна риса дійсності отримує відображення в процесі пізнання в статистичному показнику як в особливому розумінні, особливій категорії. Найважливіше завдання статистики – забезпечити дост...